смуток
31елегія — ї, ж. 1) Ліричний вірш задумливого, сумного характеру. || В античній поезії – вірш будь якого змісту, написаний двовіршами певної форми. 2) Вокальний чи інструментальний твір задумливого, сумного характеру. 3) перен. Смуток, меланхолія …
32зажурити — урю/, у/риш, док., перех. Навіяти кому небудь, викликати у когось журбу, смуток …
33занудитися — у/джу/ся, у/ди/шся, док., заст. 1) Почати нудитися, нудьгувати; вдатися в тугу, смуток. || за ким – чим. Скучити. 2) Змучитися від бездіяльності або очікування кого , чого небудь, від нудьги …
34запечалити — лю, лиш, док., перех., розм. Викликати у кого небудь смуток; засмутити …
35запивати — а/ю, а/єш, недок., запи/ти, п ю/, п є/ш, док. 1) перех. Пити що небудь відразу після їди, приймання ліків. || перен. Пити горілку, вино, щоб заглушити, притупити горе, смуток і т. ін. 2) перех., розм. Пити вино, горілку, відзначаючи яку небудь… …
36засмута — и, ж., розм. Те саме, що смуток …
37засмучений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до засмутити. 2) у знач. прикм. Смутний, невеселий. || Який виражає смуток, жаль. 3) у знач. прикм. Похмурий, безрадісний …
38засмучувати — ую, уєш, недок., засмути/ти, смучу/, сму/тиш, док., перех. 1) Викликати смуток у кого небудь. || Виповнювати смутком (душу, серце). || Завдавати кому небудь горя, жалю. 2) Робити похмурим, безрадісним що небудь …
39захандрити — рю/, ри/ш, док. Почати хандрити, вдаючися в тугу, смуток; засмутитися, занудьгувати …
40змахувати — ую, уєш, недок. змахну/ти, ну/, не/ш, док. 1) неперех.Махати чим небудь, спрямовуючи рух угору. 2) перех. Скидати, відкидати що небудь змахом (змахами) руки. || Різким рухом витирати, струшувати що небудь. || Махаючи чим небудь, зганяти,… …